«Ґалісія», нова п’єса, написана та зрежисована Річардом Максвеллом

Місце проведення

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Експериментальна сцена
Площа Івана Франка, 3
Київ, Україна

Дати

Покази: з п’ятниці, 22 серпня, по понеділок, 25 серпня

Час

Початок: о 19:30

Вхід вільний

реєстрація

«Фактура 10», ключова ініціатива «RIBBON International» під кураторством Марти Кузьми, та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка оголошують світову прем’єру «Ґалісії» – нової п’єси написаної та зрежисованої Річардом Максвеллом

«Ґалісія», нова п’єса, написана та зрежисована Річардом Максвеллом, буде поставлена вперше у Києві, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, з 22 по 25 серпня. Постановка створена на замовлення «Фактури 10», ключової ініціативи «Ribbon International» під кураторством Марти Кузьми, художньої керівниці та головної кураторки «Фактури 10». «Ґалісія» є продовженням п’єси Федеріко Гарсія Лорки «Дім Бернарди Альби» (1936), трагедії, дія якої розгортається в маленькому іспанському селі.

«Ґалісія» йтиме українською мовою та з українським акторським складом, відібраним як із майстер-класу Максвелла «Театр для початківців», що відбувся в березні 2025 року в Театрі Франка, так і через «вуличний кастинг» у співпраці з творчою студією Baby Prod.

До акторського складу увійшли: Ксенія Бойченко, Оксана Брюховецька, Анке Кристодореску, Дмитро Кращенко, Богдана-Валерія Корнієнко, Аліна Лянга, Євгенія Нестерова, Марія Нощенко, Яна Поцелуй, Оксана Валентинівна Саболдаш, Наташа Ходос, Хіляль Тюфекчіоглу.

У «Домі Бернарди Альби» Лорка досліджує любов, родинні зв’язки та способи, якими чоловіки контролюють життя жінок. Бернарда Альба, вічно занепокоєна зовнішньою пристойністю, керує своєю господою залізною рукою. Вона збирається видати старшу доньку Анґустіас заміж за Пепе Ель Романо, хоча той має таємний роман з Аделою, наймолодшою донькою Бернарди. Постановка Лорчиної п’єси, здійснена Максвеллом 2024 року в Нью-Йорку, закінчується трагічно – Адела, вважаючи, що Пепе застрелила її мати, накладає на себе руки.

В «Ґалісії» Максвелл продовжує розповідь як історію родинної катастрофи, досліджуючи, як сім’я дає собі раду після трагедії, що сталася на тлі громадянської війни в Іспанії. Він зосереджується на родині, яка залишається разом після самогубства Адели, розглядаючи вплив трагедії та війни на сім’ю, а також глибинні причини конфлікту.
Нова п’єса також відкриє глядачам Експериментальну сцену у просторі Театру Франка, спеціально облаштовану для «Ґалісії». Це стане першим мистецьким втручанням у цьому місці, де згодом планується створення третьої сцени театру – «Сцени під химерами».

Під час роботи над виставою Максвелл співпрацював із київською архітектурним офісом «ФОРМА»над сценографією та освітленням. Щодо цієї співпраці Максвелл зазначає: «Зустрівши Іру [Мірошникову] та Олексія [Петрова] з «ФОРМИ», я усвідомив, що вони розуміють і уособлюють новий підхід: бачити цінність у подоланні бар’єрів між окремими дисциплінами задля глибшої співпраці. Те, що “ФОРМА” вже працювала з Театром Франка над реконструкцією, зробило цю співпрацю ідеальною».

Galicia - a play written and directed by Richard Maxwell

Location

Ivan Franko National Academic Drama Theatre
The Experimental Stage
Ivana Franka Square, 3
Kyiv, Ukraine

Dates

Friday, August 22 through Monday August 25

Time

Evening representations begin at 19:30

Free admission

registration

Faktura 10, a core initiative of RIBBON International, as curated by Marta Kuzma, and the Ivan Franko National Academic Drama Theater announce the world premiere of Galicia, a new play by Richard Maxwell

Galicia, a play written and directed by Richard Maxwell, will be staged for the first time at the Ivan Franko National Academic Drama Theater in Kyiv, Ukraine, from Friday, August 22 through Monday, August 25. Commissioned by Faktura 10, as curated by Marta Kuzma, Artistic Director and Chief Curator of Faktura 10, Galicia is a continuation of Federico García Lorca’s seminal play La Casa de Bernarda Alba (1936), a tragedy that takes place in a small village in Spain.

The play is presented in Ukrainian with a Ukrainian cast selected from both Maxwell’s Theater for Beginners workshop - held in Kyiv in March 2025 at the Ivan Franko Theater - and through street casting in conjunction with the creative studio Baby Prod.

The cast includes: Kseniya Boychenko; Oksana Briukhovetska; Nataliia Khodos; Bohdana-Valeriia Korniienko; Anke Cristodorescu; Dmytro Krashchenko; Alina Lianyha; Khilyal Tiufekchioglu; Yevheniia Nesterova; Oksana Saboldash.

In La Casa de Bernarda Alba, Federico García Lorca explores, love, familial ties and the ways in which men control other women’s lives. Bernarda Alba, forever concerned with appearances, runs her household with an iron fist. She is about to marry off her eldest daughter, Angustias, to Pepe el Romano, although Pepe el Romano is conducting a secret affair with Adela, Bernarda's youngest daughter. Lorca's play, a production of which was directed by Maxwell in 2024, in New York, ends tragically with the death by suicide of Adela, who believes that Pepe has been shot by her mother.

In Galicia, Richard Maxwell proceeds with the tale as one of a family catastrophe, exploring how a family might pick up the pieces as a civil war unfolds in Spain. Choosing to focus on the family that remains together in the aftermath of Adela’s suicide, Maxwell considers the impacts of tragedy and war on a family, and the underlying causes of conflict.

The new play will also see audiences experience The Еxperimental Stage in the Ivan Franko Theater's set space, which has been arranged specifically for Galicia. This will be the first artistic intervention in the space where the third stage of the theater, the Stage under the Chimeras, will be created.

Throughout the production, Maxwell has been working with the Kyiv-based architectural office ФОРМА on both stage lighting and sets. With relation to their collaboration, Maxwell notes, “It was clear upon meeting Ira [Miroshnykova] and Oleksii [Petrov] of ФОРМА that they understand and, in fact, are an emblem of a new attitude: seeing the value in transcending the barriers between siloed disciplines in order to find a deeper collaboration. The fact that ФОРМА was already working with Ivan Franko Theater on their renovation made the arrangement a perfect fit.”

ВСТУПНЕ СЛОВО КУРАТОРКИ МАРТИ КУЗЬМИ

З творчістю Річарда Максвелла я познайомилася завдяки п’єсі «Paradiso», яку він написав, зрежисував і поставив 2018 року в Нью-Йорку. П’єса розглядала екзистенційні питання: у чому сенс життя? Чи можемо ми знайти спасіння (і де)? Що таке життя після смерті? Як, попри всі життєві негаразди, нам продовжувати жити? П’єса була аскетична, прямолінійна, химерна й американська — у традиції Вокера Еванса/Джеймса Ейджі; нічого зайвого —тільки необхідне. Окрім того, нещодавно я мала нагоду подивитися п’єсу «Будівлі І і ІІ» («Buildings I та II»), де дія відбувається на 19-му поверсі населеного корпораціями офісного центру серед фінансового району Нью-Йорка. У центрі твору — родина після смерті батька; стосунки трьох його дітей розпадаються в ході боротьби за контроль над успадкованою нерухомістю. У «Будівлях» на сцену виходить сама смерть в образі Похмурого Жнеця.

Річард — перший, кому я запропонувала взяти участь у «Фактурі 10», коли розробляла план цього проєкту. Відтак ми разом здійснили дослідницьку подорож до України. Річард зустрівся з багатьма людьми, жадібно слухав їх і знову приїхав до України в березні — з майстеркласом «Театр для початківців», який заклав основу для постановки «Ґалісії».

«Ґалісія» являє собою варіацію на тему останньої п’єси Фредеріко Гарсії Лорки «Дім Бернарди Альби», яку Річард 2024 року реалізував разом із «New York City Players».
«Ґалісія» продовжує і розвиває п’єсу, завершену Лоркою в 1936 році, за два місяці до його арешту й убивства на початку Громадянської війни в Іспанії. Загибель Лорки провіщала особисті й політичні конфлікти, що призвели до повалення демократично обраного уряду. Лорку принесли в жертву до початку війни, однак у передчутті прийдешніх лих він уже писав про «дуенде» — мінливий і багатоликий засіб агентивності митця; борця, який «руйнує форми, щоб сягнути суті форм».

Для мене велика честь і радість, що — попри війну, яка триває в Україні, — Річард Максвелл поставив цю виставу, прем’єра якої пройде сьогодні й завтра; поставив її тут, з акторським складом, який живе в складних умовах і намагається дати собі раду з викликами воєнного повсякдення. Я також дуже втішена, що виставу реалізовано у партнерстві з театром, який працює в Києві з 1920 року, і вдячна його директору, Євгену Нищуку, за готовність розширювати програму театру експериментальними постановками.

— Марта Кузьма
Художня керівниця й головна кураторка «Фактури 10».

CURATOR’S INTRODUCTION
by Marta Kuzma

I was introduced to the work of Richard Maxwell through Paradiso, a play he wrote and directed in 2018 in New York. The play approached existential questions: what is the purpose of life? Do we ever find salvation (and where)? What is life after death? How do we carry on despite life’s wretchedness? The play was barren, straightforward, quirky, and American in a Walker Evans/James Agee sense; it stuck to the essentials.

More recently, I had the opportunity to attend Buildings I and II, a play set on the 19th floor of a corporate office building, against the backdrop of New York City’s Financial District, its script unfolding around a family in the wake of a father’s death—the relationship of three siblings dissolving as they battle over the control of his assets. In this play, death made an explicit appearance as the Grim Reaper.

In drafting the blueprint for Faktura 10, Richard was the first person I sought out for a possible project. We proceeded to travel together to Ukraine for research. He met many people, listened avidly, and returned in March to hold a Theater for Beginners workshop for this production of Galicia, an adaptation of Frederico Garcia Lorca’s last play The House of Barnarda Alba, a play Richard initially staged with the New York City Players in in 2024.

In Galicia, Richard builds upon a play completed in 1936, two months prior to Lorca’s arrest and assassination in the opening days of the Spanish Civil War, foreshadowing the personal and political conflicts that resulted in the coup against a democratically elected government. Although Lorca had been sacrificed before the war, he had, in the face of the struggles to come, written about “duende” as a protean device of artistic agency—a combatant to “shatter forms to reach the marrow of forms.”

Amid the ongoing war throughout Ukraine, I am honored by Richard Maxwell’s will to produce a play that premieres this and the next evenings—within this country, with a cast of those living and challenged by daily struggle, and in partnership with a theater whose history in Kyiv dates to 1920. I am also grateful to the theater’s director, Yevhen Nyschuk, for providing the opportunity to extend his program into this experimental arena.

Marta Kuzma
Artistic Director and Chief Curator
Faktura 10

КОМЕНТАР РЕЖИСЕРА:

У п’єсі Федеріко Гарсія Лорки «Дім Бернарди Альби» (я поставив її минулого року в Нью-Йорку) Бернарда Альба — удова з п’ятьма доньками. Бернарду вічно непокоїть зовнішня пристойність, а своєю господою вона керує залізною рукою.

На початку п’єси Лорки Бернарда щойно втратила другого чоловіка й збирається видати Анґустіас, свою найстаршу доньку, заміж за Пепе Ель Романо. Тим часом у Пепе таємний роман із сестрою Анґустіас Аделою. П’єса Лорки закінчується трагічно: Адела думає, що її матір застрілила Пепе, і накладає на себе руки.

У своїй п’єсі «Ґалісія», яку ви сьогодні побачите, я хотів показати продовження цієї історії. Перед нами, можна сказати, другий період правління Бернарди Альби: Бернарда ще більше посилює свою владу й намагається врятувати репутацію родини; при цьому вона змушена враховувати те, що її доньки починають дивитися на світ більш усвідомлено.

— Р. М.

DIRECTOR’S NOTE
by Richard Maxwell

In Federico Garcia Lorca’s play La Casa de Bernarda Alba, (which I directed in New York last year) Bernarda Alba is a widow with 5 daughters. She is forever concerned with appearances and runs her household with an iron fist.

When La Casa begins, she has just lost her second husband and is about to marry off her eldest daughter Angustias to Pepe el Romano. Meanwhile, Pepe el Romano has been having a secret affair with Angustias’ sister, Adela. Lorca's play ends tragically with the death by suicide of Adela, who believes that Pepe has been shot by her mother.

With my play Galicia it is my interest to share with you tonight a continuation of this tale.

-RM

БІОГРАФІЇ

РІЧАРД МАКСВЕЛЛ (ДРАМАТУРГ І РЕЖИСЕР) — художник і багаторічний мешканець Hell’s Kitchen у Нью-Йорку, де живе вже понад 30 років. Від заснування у 1999 році він є художнім керівником трупи New York City Players. За час своєї кар’єри Максвелл отримав численні відзнаки, серед яких стипендія Ґуґенгайма, премія Doris Duke Performing Artist Award та ґрант Фонду сучасних мистецтв. Його роботи були замовлені та представлені у понад 20 країнах, зокрема такими престижними інституціями, як ICA London, Barbican Centre (Лондон), Festival d’Automne (Франція), Kunsten Festival (Бельгія) та Vienna Festival, а також на Венеційській бієнале та Whitney Biennial.

АКТОРСЬКИЙ СКЛАД

Ксенія Бойченко (Анґустіас) — народилась у Запоріжжі. Акторка театральної платформи «Дім Актора». Також викладає театральні дисципліни дітям.

Оксана Брюховецька (Понсія) — художниця, кураторка й авторка текстів. Має ступінь MFA зі Stamps School of Art & Design Університету Мічигану. Її найновіша книжка Black Lives Matter Voices, заснована на дослідженні у США, вийшла 2025 року у видавництві «Човен».

Анке Кристодореску (Абатиса) — народилась у Румунії, наполовину німкеня, наразі свідомо обрала життя в Києві. Любить займатися йогою (половина її плейлиста — індійська музика). Модель, викладачка німецької мови та майбутня акторка.

Дмитро Кращенко (Дон Артуро / Паромник / Трончапіно) — сценарист, комедійний автор. Один із щасливчиків, що потрапили на майстер-клас Річарда Максвелла. Має кохану дружину та чудового сина.

Богдана-Валерія Корнієнко (Амелія) — 24 роки. Продюсерка й режисерка з душею акторки. Любов до театру сформувалася від батьків і років гри у дитячому шоу-театрі. Найдивовижніший хімічний зв’язок у світі — актор–сцена–глядач.

Аліна Лянга (Кріада) — 52 роки. Народилась на Буковині. Живе й працює у Києві. Любить квіти та собак. Бабуся прекрасного хлопчика Тимофія. Акторка вперше.

Євгенія Нестерова (Маґдалена) — модель із Києва з великим досвідом фотосесій для українських дизайнерів та кількох відеопроєктів. Це її дебют на сцені.

Марія Нощенко (Аїд) — кураторка та дослідниця візуальної культури. Є частиною Павільйону Культури, ФОРМА та журналу Epipolar. Досліджує коней виключно для Річарда Максвелла.

Яна Поцелуй (Адела) — режисерка та дизайнерка. Працює у театрі Франка помічницею режисера. Грає у виставах театру. Обожнює книжки й живе театром. Веде YouTube-канал про книжки й цікавинки.

BIOS

RICHARD MAXWELL (PLAYWRIGHT AND DIRECTOR) is an artist and longtime Hell’s Kitchen (NYC) resident, having lived there for the past 30 years. He has served as the Artistic Director of New York City Players since its founding in 1999. Over the course of his career, Maxwell has received numerous honors, including a Guggenheim Fellowship, the Doris Duke Performing Artist Award, and a Foundation for Contemporary Arts Grant. His work has been commissioned and presented in more than 20 countries, including by prestigious institutions such as the ICA London, Barbican Centre (London), Festival d’Automne (France), Kunsten Festival (Belgium), and the Vienna Festival, and has been presented at the Venice Biennale and the Whitney Biennial.

CAST

Ksenia Boichenko (Angustias) – born in Zaporizhzhia. Actress of the “Actor’s House” theatre platform. Also teaches theatre disciplines to children.

Oksana Briukhovetska (La Poncia) – artist, curator, and author of texts. She holds an MFA from the Stamps School of Art & Design, University of Michigan. Her recent book, Black Lives Matter Voices, based on research conducted in the U.S., was published in 2025 by Choven Publishing House.

Anke Cristodorescu (Mother Superior) – born in Romania, half German, currently choosing to live in Kyiv. She enjoys practicing yoga (half her playlist is Indian music). She is a model, a German teacher, and a soon-to-be actress.

Dmytro Krashchenko (Don Arturo / Ferry Driver / Tronchapino) – screenwriter and comedy writer. One of the lucky ones to take part in Richard Maxwell’s master class. Proud husband and father of a wonderful son.

Bohdana-Valeriia Korniienko (Amelia) – 24 years old. Producer and director with the soul of an actress. Her love for theatre was shaped by her parents and years of performing in a children’s theatre. She considers the most fascinating chemical bond in the world to be actor–stage–audience.

Alina Lianyha (La Criada) – 52 years old. Born in Bukovyna. Lives and works in Kyiv. Loves flowers and dogs. Grandmother of a beautiful boy, Tymofii. First-time actress.

Yevheniia Nesterova (Magdalena) – model from Kyiv with extensive experience in photo shoots for Ukrainian designers and several video projects. This is her stage debut.

Mariia Noshchenko (Aid) – curator and researcher of visual culture. She is part of Pavilion of Culture, FORMA, and the journal Epipolar. Researches horses exclusively for Richard Maxwell.

Yana Potseluy (Adela) – director and designer. Works at the Ivan Franko Theatre as an assistant director. Performs in the theatre’s productions. Loves books and lives through theatre. Runs a YouTube channel about books and curiosities.

Oksana Valentynivna Saboldash (Bernarda) – 57 years old, from Kyiv. Mother of three children and wife of the best husband, a veteran of the Armed Forces of Ukraine. First-time actress. Seamstress. Model at Enjoying Life Modeling agency.

Natasha Khodos (Sister Inferior) – born in Kyiv, Ukraine. A woman, traveler, and researcher.

Khilyal Tiufekchioglu (Martirio) – half Turkish, half Ukrainian. Actress. Designer. Plays drums (ask her for a Led Zeppelin song). Loves black cats and black magic. Expert in dark humor. Writes poems when heartbroken. Ask her for fashion advice (you won’t like it).

ПАРТНЕРИ

«NEW YORK CITY PLAYERS»
«New York City Players» — театральна компанія, яку цікавлять люди й стосунки, а насамперед — почуття. Трупа працює в Нью-Йорку й у своїй діяльності завжди прагне давати людям — незалежно від їхніх походження і досвіду — доступ до сцени. Таким чином сцена перетворюється на відображення спільноти, у якій ми живемо. Театральна компанія переосмислює поняття «театру спільноти» — community theater — і підсилює традиційно маргіналізовані в мистецькій і театральній спільноті голоси й образи. Вона також кидає виклик усталеному розумінню форми й розваги. Місія NYCP — разом зі спільнотою критично досліджувати звичні уявлення про реалізм і простір дозволеного. Колектив строго підходить до стилю: форму визначає функція. Актори й акторки трупи мають різні рівні підготовки й спираються на різні методи, а їхні мова й рухи є то лаконічними, то поетичними. Окрім творів Річарда Максвелла, компанія ставить п’єси драматургів-початківців; цим займаються її підрозділи «American Playwrights Division» та «Incoming Theater Division», останній з яких залучає ньюйорківців-іммігрантів до серії майстеркласів, яка завершується публічною виставою.

«ФОРМА»
«ФОРМА» — очолюване Іриною Мірошниковою та Олексієм Петровим незалежне архітектурне бюро, яке базується в Києві, Україна. У фокусі уваги бюро, серед досягнень якого — національний павільйон України на Венеційській архітектурній бієнале, масштабні просторові стратегії, генеральні плани й реконструкції, — міждисциплінарність, спільнота й дослідження. «ФОРМА» є співкуратором «Павільйону культури», інституції, яка об’єднує сучасне мистецтво, музику й архітектуру. Цьогоріч «ФОРМА» запускає «Epipolar», друковане періодичне видання, присвячене різним вимірам архітектури..

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, заснований у 1920 році в Києві, є наріжним каменем української культурної спадщини; це інституція, відома багатою історією і високим рівнем художньої майстерності. Тут творила низка надзвичайно талановитих українських акторів, режисерів, композиторів і художників-декораторів. Театр має у своєму репертуарі як українські п’єси, так і світову класику, і продовжує захоплювати глядачів завжди актуальними виставами. Сьогодні, під керівництвом художнього керівника й генерального директора Євгена Нищука, театр продовжує бути життєво важливим осередком мистецького вираження й видатних досягнень української культури.

COLLABORATORS

NEW YORK CITY PLAYERS
New York City Players is a theater company about people, relationships, and above all, feeling. Based in New York City, NYCP has always been about giving people access to the stage regardless of background and experience. This turns the stage into a reflection of the community we live in. We redefine the notion of “community theater” and elevate voices and images historically marginalized by the art and theater communities, while simultaneously challenging norms of form and entertainment. We find purpose in the community interrogating received notions of realism and sanctioned space. We employ a stylistic rigor where form follows function. Performers bring different levels and methods of training, and our language and movement is by turns terse and poetic. In addition to producing the work of director Richard Maxwell, NYCP produces emerging playwrights through its American Playwrights Division, and its Incoming Theater Division which engages immigrant New Yorkers in a series of workshops culminating in a public performance. Our ultimate aim is to find a more individual level of exchange and give audiences more agency as viewers equalizing the experience of performer and audience.

ФОРМА
ФОРМА is an independent architecture office based in Kyiv, Ukraine, founded and led by Iryna Miroshnykova and Oleksii Petrov. Its practice is grounded in research, experimentation, and interdisciplinarity, working at the intersection of architecture, art, music, and cultural production. Among its achievements are the curation of Ukraine’s National Pavilion at the Venice Architecture Biennale, the development of large-scale spatial strategies, master plans, and reconstruction projects. Beyond architectural design, ФОРМА engages in publishing, exhibition-making, and collaborative initiatives. It is a co-curator of the Pavilion of Culture, an institution that brings together contemporary art, music, and architecture. In 2025, ФОРМА is launching Epipolar, a printed periodical dedicated to exploring multiple dimensions of architecture through theory, practice, and cultural dialogue.

IVAN FRANKO NATIONAL ACADEMIC DRAMA THEATER
The Ivan Franko National Academic Drama Theater, established in 1920 in Kyiv, stands as a cornerstone of Ukrainian cultural heritage. Renowned for its rich history and artistic excellence, the theater has been home to some of Ukraine’s most talented actors, directors, composers, and set designers. Its diverse repertoire features both Ukrainian national works and world classics, continuing to captivate audiences with timeless performances. Under the leadership of Artistic Director and General Director Yevhen Nyshchuk, the theater remains a vital hub for artistic expression and cultural pride.